- турчати
- турчит, Вр.Те саме, що туркати.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
турчати — див. туркати … Український тлумачний словник
турчати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
затуркати — I аю, аєш і затурча/ти, чу/, чи/ш, док. 1) Почати туркати, турчати, видавати туркотливі звуки (зазвичай про горлиць). 2) Почати утворювати звуки, подібні до турчання. 3) перен., розм. Заговорити безперервно, скоромовкою. II див. затуркувати … Український тлумачний словник
потуркати — аю, аєш і потурча/ти, чу/, чи/ш, док. Туркати, турчати якийсь час … Український тлумачний словник
розтуркатися — аюся, аєшся і розтурча/тися, чу/ся, чи/шся, док., розм. 1) Почати туркати, турчати сильно, безперервно (про голубів). 2) перен. Почати говорити швидко, скоромовкою, повторюючи те саме … Український тлумачний словник
турчання — я, с. Дія за знач. турчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
воркувати — (про голубів, горлиць видавати своєрідні переливчасті звуки), воркота[і]ти, туркати, туркотіти, турчати, буркота[і]ти, гуркота[і]ти, густи … Словник синонімів української мови
туркотати — туркотіти (видавати своєрідні переливчасті звуки про голуба й деяких інших птахів), воркота[і]ти, воркувати, туркати, турчати, буркота[і]ти, гуркота[і]ти, густи … Словник синонімів української мови
розтурчатися — дієслово доконаного виду почати сильно турчати про голубів; заговорити скоромовкою розм … Орфографічний словник української мови